Інтернет і освіта: думка фахівців
Перекладено для сайту АІН
Традиційно в День знань АІН задає фахівцям запитання з приводу використання Інтернету в освітньому процесі у нашій державі.
Респонденти відповіли на два запитання.
1. З Вашого особистого досвіду: чи змінилося ставлення студентів до Інтернету, тобто Інтернет поступово стає інструментом професійної діяльності чи й надалі залишається місцем пошуку рефератів?
2. Що треба змінити в державі та в системі освіти, щоб Інтернет став невіддільною частиною навчального процесу та життя студентів?
Андрій Пелещишин, к. т. н., доцент, декан, Національний університет «Львівська політехніка»
(Текст курсивом подано без перекладу. – Перекл.)
1. Переважно це визначається напрямом підготовки студентів та наявністю у студента роботи. Для студента бакалаврату «Комп’ютерні науки», який працює в ІТ-компанії, Інтернет, безсумнівно, є важливим інструментом.
Для гуманітарних спеціальностей Інтернет, напевно, ще довго буде лише шпаргалкою (за винятком юристів – вони хоч закони дивляться).2. Матеріальне забезпечення вузів, краща мотивація викладачів, збільшення зарплат. Може, це і банально, але так воно є. При нинішніх зарплатах викладачу зовсім не конче ще старатися придумати, як правильно впровадити Інтернет у навчальний курс. Ну, і сам Інтернет потрібно забезпечити як студенту, так і викладачу (причому викладачеві – у значно більшому обсязі, йому ж потрібно ще підготуватися до заняття).
В’ячеслав Осадчий, к. п. н., начальник інформаційно-комп’ютерного центру, старший викладач кафедри інформатики Мелітопольського державного педагогічного університету
1. Зростання темпів використання Інтернету українськими студентами як місця професійного зростання та працевлаштування часто пов’язане зі збільшенням кількості інформації, яку там можна знайти. Студенти, особливо ІТ-спеціальностей, дуже часто знаходять дистанційну роботу, яка в майбутньому стає для них основною. Студенти випускних курсів постійно використовують Інтернет як місце швидкого пошуку пропозицій із працевлаштування. З іншого боку, пошук студентами рефератів і дипломних робіт у Мережі утруднюється через те, що вже рік як працює онлайнова система «Антиплагіат», розроблена співробітниками Московського державного університету. Ця система досить точно вказує відсоток плагіату і джерела матеріалу. Отож, використання студентами Інтернету з «мирною» метою вже не за горами, хоча час для цього ще потрібний.
2. А змінювати поки що нічого не треба. Для того щоб Інтернет міг претендувати на невіддільну частину – необхідно ще дуже багато зробити, причому кожному. У Мережі можна знайти дуже багато інформації, з одного боку, проте її недостатньо, з іншого. Інтернет має бути допоміжною системою, онлайновим сховищем величезної кількості інформації. Ось, наприклад, уже зараз у Росії спостерігається тенденція: студенти й учні читають менше, Інтернет часто замінює книжки. Проте у зв’язку з тим, що багато оригінальних матеріалів не можуть бути розміщені в Мережі через порушення авторського права, книжки молоді читати ще доведеться!
Проте якщо держава оголосить програму розвитку Уанету і його наповнення якісною інформацією за різноманітними тематиками, ось тоді років через 5–10 ми зможемо користуватися Мережею як навчальним середовищем…
Сергій Прохоренко, д. т. н., доцент, Національний університет «Львівська політехніка»
1. Ситуація частково змінилася – переважно серед молодих викладачів. Та й студенти стали більше працювати з Мережею.
2. Основна проблема, на яку жаліються і викладачі, і студенти, – дорожнеча зв’язку. Щойно Інтернет стане доступним для людей, які працюють на державній роботі, він стане популярним.
В. Н. Кухаренко, к. т. н., професор, Національний університет «Харківський політехнічний інститут»
Я відповім одразу на обидва запитання, бо відповіді на них взаємопов’язані. Для використання Інтернету в освіті необхідна мотивація викладачів і реальна робоча система підвищення кваліфікації викладачів.
